Autumn

The burning rowanberries, like the embers,

warm my heart.

~

And I am home again
And my home city
Around me
Rests like my second skin
And mighty Dnipro
Like a sleeping giant
Under ice
And my heart's beating
In the rhythm
With His deep breaths

І старезне дерево,
Що не дає вже цвіту,
Також наче посміхається
І радіє всьому буянню довкола.
Ніжиться у сонячних променях,
Дихає до запаморочення
Цими весняними пахощами.
Світло та спокійно,
Без заздрощів та важких думок,
З умінням зігріватися щастям інших.
Дай я тебе обійму,
Я теж такий самий.
І кожен зелений листочок,
Як скарб.

Бард Шотландии

Роберт Бёрнс

~~~

Осень.
Холодные ночи.
Терпкий вкус ягод рябины напомнил
Губы той,
Что уже так далеко
Скрылась во мгле
Ушедших времён.

~~~

everyday
I pass by an old man
who sits on his porch
with his chau-chau
dog is old too
and fuzzy
it lies there calmly
like a little old lion
recalling its young days
in this city jungle

lately I often feel that way

“Into this wild Abyss
The womb of Nature, and perhaps her grave
Of neither sea, nor shore, nor air, nor fire,
But all these in their pregnant causes mixed
Confusedly, and which thus must ever fight,
Unless the Almighty Maker them ordain
His dark materials to create more worlds,
Into this wild Abyss the wary Fiend
Stood on the brink of Hell and looked a while,
Pondering his voyage; for no narrow frith
He had to cross.”